Побратими зі села Яворова

Було б дивно, якби серед масиву фотографій, що збереглися в гуцульській землі с. Яворів не було тих, хто народився, виріс та вступив тут до УПА. І вони є: "Вільха" Столащук Петро (№ 8), "Шагай" Столащук Василь(№ 13), "Лужок" Столащук Федір (№ 31), "Черемха" Шкрібляк Василь(№ 37)... Всі загинули за волю України. Цікава за своєю композицією світлина №62: двоє в кашкетах позують перед фотоапаратом, а третій виглядає з-за дерева. Він невідомий, а ось правий (з далекоглядом на грудях) — то "Шагай", Василь Столащук. Лівий (з гуцульським інкрустованим ножем на ремені) — Копчук Василь, син Никифора. На присілку Плоский, недалеко від місця віднайдення архіву, живе його старенька незряча мати Марія. Як нелегко писати ці рядки!

...Я присів край ліжка і поцілував худенькі натруджені руки. "А хто то?" — запитала п. Марія. "Матусю, я ось приніс фотографію Вашого сина Василя, її недавно знайшли на Липному". Із незрячих очей бризнули сльози, гіркий клубок підступає до горла й мені. Мати намацує руками світлину і питає схлипуючи: "А він там хоч усміхається? Бо завжди був такий веселий..." Я відповідаю "так", і всі можуть підтвердити мої слова. Напевне, через свій характер одержав Василь Копчук від побратимів псевдонім "Веселий". Хоробро воював "Веселий" за честь і волю України, а загинув поблизу Заболотова аж десь після 1952 р. Мир душі Твоїй, друже!
Р.S. Марія Копчук померла 2001 р., похована в рідному селі. А де могила її сина-повстанця ніхто не знає...